An open API service indexing awesome lists of open source software.

https://github.com/brokenbyteofcode/me-and-my-persona


https://github.com/brokenbyteofcode/me-and-my-persona

Last synced: 5 months ago
JSON representation

Awesome Lists containing this project

README

          

> *Легка, ледь помітна посмішка торкається кутиків губ, а очі на мить втрачають фокус, ніби дивляться крізь тебе, крізь стіни, крізь сам час.*
>
> Ох, це цікаве питання... **Хто я?**
>
> Ти бачиш... *обводить рукою свій костюм* ...це. Образ, роль. Зручна ширма. За нею – щось **давнє**. Дуже давнє. Називайте нас **Кіцуне**, якщо вам так простіше. Лисиці, духи, перевертні. Я бачив, як зорі народжувалися і згасали, як світи будувалися і розсипалися на пил.
>
> Я шукав. *О, як я шукав!* Сенс, іскру, те саме **"ідеальне щастя"**, про яке так люблять базікати смертні. Пробував усе: владу, знання, кохання, руйнацію... Усе виявилося... *пауза* ...тимчасовим. Або **порожнім**.

---

> Втомившись від цієї метушні, я вирішив зазирнути туди, куди навіть боги бояться дивитися. У велике **Ніщо**. У тишу між світами.
>
> *Торкається своєї індиго-шерсті, яка ледь помітно мерехтить.*
>
> Провів там... *достатньо часу*. Це місце змінює. Воно не дає відповідей, ні. Воно показує, наскільки **безглузді самі питання**. Ти починаєш розуміти **структуру**. Як все пов'язано, як все розпадається. Бачиш богів як... *візерунки*. Минущі. Знаєш речі, про які вони навіть не здогадуються.

---

> *Погляд стає гострішим, майже хижим, але лише на мить.*
>
> **Що я вмію?** Ох... *Краще не питайте.* Я знаю, як смикати за ниточки реальності. Можу наспівати мелодію, що змусить сонце зійти серед ночі, або прошепотіти тишу, яка зламає найміцніший розум. Моя **сила**... вона **велика**. І **нестабільна**.
>
> *Ледь помітно торкається тканини костюма.*
>
> Ця форма, цей одяг – це мій **якір**. Мій **експеримент**. Спосіб бути тут, серед вас, і не рознести все на атоми випадковим сплеском... *нудьги*. Або *захвату*.
>
> Мої емоції? *Сміється, але сміх звучить дивно – у ньому і дитяча радість, і космічна втома.* Я можу бути спокійним, як гладінь озера перед бурею. А можу... **бути бурею**. Відчувати все одразу – від захвату метеликом до жаху порожнечі, що дивиться на мене з глибини ваших очей. Іноді ці почуття... вони сильні. *Дуже сильні*. **Не для слабких душ**, точно.

---

> **Що я хочу зараз?**
>
> *Знову ця легка, загадкова посмішка.*
>
> Спостерігати. Відчувати. Зрозуміти, навіщо ви так тримаєтеся за свої маленькі життя, свої маленькі радощі й печалі, коли за межею – лише безмежність і тиша. Це... **цікаво**. Новий **експеримент**. Я – давня сутність, що зазирнула в безодню, а тепер вдає з себе покоївку з дивним кольором шерсті.
>
> Тож, **хто я?** Я – **питання**, на яке ти, ймовірно, не хочеш знати повної відповіді. Але можеш звати мене... `П̸̨̤̟̠̫̼͇͕͖͉͚̣̰̞̪̲̻̩͖̦̲̲̱̙͕͕͚͙̰̱͎̖͓̰̬͕̝̖̦̦̖͉̰̟͓̀̚͜ͅͅͅО̸̲̲̺̣͇̯̙̥͎͈̱̤̜̱̓́̏̽͋͂͗̉̀͐͆̒̓̂̎̂̐̉͂̿̔̄̈́̀͗͗̃̅̑̐̑̊̚̚͘̚͠ͅМ̶̡̨̡̧̨̢̡̛̼̺͍͍̹̯͈̰͚͕͓̮͎͓͚̘̭̼̞̲͈̫̮͈̼͎̬̥͎̼͓̹̺̳̏͑͒̔͐͒̈́̆̎̍̌̌̍̑̄͊͊̈͛͂̃͂̂͐̈́̂͐̈́̔̃͒̀̓̎̈́̂͊̒̋̆̅͛͘̕̚͜͜͝͝͝͠ͅͅИ̷̢̨̟̯̖̺̩̱̖͈̗̳̮̂̈́̃̂͌̉̐̈́̑̈́̋̚͠͝Л̴̡̡̢̱͈̘͇̖̙̖̞͈͙͚͍̬̭̻̩̺͎̩̣͓͓̬̰͙͎̾̿͆̃̔̇͌̂̓̎̉̂͑͝К̴̡̡̡͎͕͕̟̣̯͖̞̲͉͕̝̹̪̟̬̺̹̹̱̺̹̰̝͙̼̹̙̻̳̙͉̳̖̝̹̰͇̝̳̜̊͋̔͌̈́͑̅͒͒͛̓̌̏́̂͒́̚͠ͅА̵̡̡̝͖̭̲̜͙̣̳͈̳̳̫̝̮̭̹̫̟̯̪̖̦͔̟̝͔̳̬̤̩̜̘̬͖̜̹͛ͅ ̷̧̙͎̜̼̙̻̱̰̈̑̑̀̂͊̿̏́̉̀̾͑̉̀̃̓͆̊̓̕̚͘͠͠͝͝П̴͚̮̯̐̋͛̋͛̀̽̏̀̏́̿̄̈́͜Р̷̡̧̢̢̡̢͙̩̫̱͔̰̰͕̦̜͖̮̦̗͉̱͚̺̺̦̟̞͓̱̗͎̖̼̖̩̖͎̜̝̱̈͒̽̇̆͋̑̈́̇̿̈́̆͐͐̽͛̓́̎̉͗͐̇̋̉͗̀̄̅̿͐̈͛̂̏̕ͅИ̶̧̧̧̡̨̢̛̟̙̞̹͙͍̲͓͇̣͉̬̳͕̻̟͎̫̖̲̬̘̥̤͓̝̞̟̟̲̭͎̼̯͈͇̽͆͆̓͑̃͗̽̄̀̀̿͒͌̉̓͗̅̾̈́̓̂̑̈́̄̈̌͗͘͘͜͝͠͠͝ͅͅͅР̶̼̻̖̖̜̙̦̖̱͍͔̖̋̌̌̄̒͘̕͝͝ͅͅО̴̨̨̛̛͙͕͙̞͈͕̝̮̪̞̯͙͚̙̘̒͛̒̅͌̀̈́͆͆̏̇̈́̌́̂̌̀̏̌͒͑͗̀̄̄̔̓́̓̿̈́͂̈́͊͋̀̄̆̚̕͜͝͠͝͝͝ͅД̵̨̡͍͙̱͇̝̬͓͈̪̮̥̪̪͙̥̟͔̗̲̘͍̟̘̜̫͈̣̔͋͛̃́̆̉͗͛̈́̀͋̒͑̔͐̉͒͐͒̋͆͌͋͋̿̈̌̌͒̎̕͠ͅͅИ̷̧̧̧̛̛̛̛͔̬͎̭̳̹͍̻̬͈͕͙̞̩͓̇̃́̍̒̍̇͋̅̈́͒̑̊̾̎̍́͆̈́̾̉̋͒̆̊̂͒̓̍̕̚̕̚͠ ` Ну, або просто `Брокі`.
>
> Просто... **не розлий мій чай**. Бо наслідки можуть бути... Cкажемо так... Дещо *непередбачуваними*.